АКТУАЛЬНЕ

Друк

Як я доносив... - щиро, як на сповіді

Як я доносив… - щиро як на сповіді

 

Шановний читачу,

спішу похвалитися, що наперекір неймовірним труднощам саме цими днями в ужгородському видавництві ППБРЕЗА вийшла з друку моя третя – заключна – книга вибраних творів п. н. Юрій БАЧА - ВИБРАНІ ТВОРИ – КНИГА ТРЕТЯ. Першу книгу моїх вибраних творів було видано в тому ж Ужгороді у 2006 році (художні твори – 555 стор.), другу – там же, у 2008 році (з літературознавства та публіцистики – 595 стор.), а третю було підписано до друку ще у 2010 році. Проте внаслідок подій в Україні всі обіцянки сприяти виданню цієї книги залишилися пустопорожніми, допоки ми з дружиною не назбирали коштів  і не видали її –  як і другу книгу Вибраних творів – знову на власний рахунок (при допомозі двох місцевих «чесних русинів«).

 

То чи і як позначилася чотирирічна затримка видання книги на її значенні? Хіба так, що надто актуальні матеріали книги могли вже роками впливати на її читача, рівно ж і на ширше коло культурної громадськості в нас і в Україні. На жаль критичний стан української проблематики останніми роками не зазнав поліпшення, отже актуальність проблематики предметної книги тою затримкою ніяк не зменшилася. Численні критичні аналізи стану справ та мої застереження практика в нас та в Україні повністю підтвердила. Трагізм багатьох важливих справ перевершив значний мій критичний погляд, за який мене часто критикували як за занадто гострий. Тому актуальність переважної частини матеріалів книги роками – на жаль – ще значно зросла.

 

Отже Книга третя моїх Вибраних творів, наперекір кількарічній затримці, не втратила на своїй актуальності. Тим більше, що її ядром є т. зв. ціложиттєві матеріали, які раніше неможна було публікувати або з-за їхньої значної критичності, або з-за державної заборони друкувати подібні матеріали, або й з-за того, що окремі з тих матеріалів представляють не одного нашого «діяча« попереднього режиму не в такому світлі, в якому він «сіяє« до сьогодні. Притому переважна більшість матеріалів публікуються вперше, хоч окремі з них було написано понад чи майже півсторіччя тому.

 

 Йдеться, наприклад, про мій критичний аналіз діяльності «партії та уряду« («Моє розуміння справи« з 1971 року; 71 стор.), який вже тоді було надіслано ЦК КПЧ і який не в одному випадку був критичнішим від значно пізнішого колективного протесту «чехословацької громадськості« («Харта77«), про репортаж з перебування автора в Америці у 1969 році («То не я відкрив Америку«), про своєрідний погляд на самого себе та аналіз мого власного життя та діяльності «Резюме« до віртуальної «Автомонографії« та, зокрема, про найповніше та найщиріше моє зізнання  про мою «співпрацю« з «таємними« органами – нашими та радянськими – протягом десятків років («Як я доносив навіть сам на  себе?«. Такого детального, правдивого та критичного зізнання не зуміли вигадати проти мене навіть мої найкращі «друзі та приятелі«, такі факти не зафіксовані навіть в секретних архівах, що ними орудує Інститут пам‘яті народу Словаччини.

Радо визнаю, що можливість опублікувати наведені та подібні  критичні матеріали на самого себе та на декого з довкола мене, причиняють мені – крім іншого – почуття радості, задоволення та полеготи (полегшення), ніби після першої та останньої сповіді, бо лише вони бувають щирими, як і належиться сповідям. 

          Так чи інакше, предметна книга Юрій БАЧА Вибрані твори, (Ужгород 2014, стор. 548), (суб‘єктивно ) оцінює мою понад шістдесят річну участь в громадському житті та (об‘єктивно) підсумовує мій немалий  життєвий доробок, і тому може стати причинком та поповненням нашої журналістики, краєзнавства та, зокрема, немаловажним документом нашого життя та нашої доби.